Комментировать

Задать вопрос юристу

2012 рік ознаменувався цілою низкою масштабних міжнародних заходів в області медицини і права.

У листопаді ц.р. в Москві відбувся Міжнародний конгрес з охороноздоровчого права країн СНД і Східної Європи.

Вже в назві конгресу відображена нова тенденція - акцент на розвитку охороноздоровчого права, яке, крім традиційних відносин лікаря і пацієнта, регулює відносини, пов'язані з організацією охорони здоров'я і використанням нових біомедичних технологій. Про цей тренд говорилося на Міжнародному (Третьому Всеукраїнському) конгресі з медичного і фармацевтичного права, біоетики і соціальної політики, що пройшов 19-21 квітня 2012 р. у Києві. Необхідність розвитку охороноздоровчого права, предметна область якого ширше медичного, підтримали й колеги з Російської Федерації, а також інших країн СНД і Східної Європи.

Організаторами Міжнародного конгресу з охороноздоровчого права виступили Національна медична палата Росії, Федеральний союз адвокатів Росії, Об'єднання учасників професійної діяльності у сфері охорони здоров'я «Право в охороні здоров'я», юридичний факультет Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, Московська державна юридична академія ім. О.Е. Кутафіна, Факультет права Національного дослідницького університету «Вища школа економіки», Російський новий університет, Московське регіональне відділення Асоціації юристів Росії, Московське обласне відділення Асоціації юристів Росії.

Міжнародний конгрес був проведений за сприяння ряду професійних організацій та навчальних закладів: Навчально-методичного об'єднання з юридичної освіти вузів Російської Федерації, Асоціації юридичної освіти, Адвокатської палати Московської області, Міжрегіонального союзу медіаторів «Согласие», Академії пріоритетного освіти, Інституту управління, права та інноваційних технологій. Приємно, що серед них були і українські - Академії адвокатури України, Українська медико-правова асоціація та Українська медична асоціація (Всеукраїнське лікарське товариство).

Юридичним партнером Міжнародного конгресу виступила Медико-правова консалтингова компанія «Yurkraft Medical», що має офіси в Росії та в Україні.

Захід проходив у стінах Інтелектуального центру - Фундаментальної бібліотеки МГУ ім. М.В. Ломоносова і Науково-дослідного інституту невідкладної дитячої хірургії та травматології Департаменту охорони здоров'я м. Москви.

У роботі Міжнародного Конгресу взяли участь представники медико-правової громадськості з Російської Федерації, України, Грузії, Казахстану, Латвії, Польщі, Чехії, Німеччини, Ізраїлю, Бразилії, Австралії.
Підтримку в проведенні Міжнародного конгресу надала Всесвітня Асоціація медичного права.

Форум пройшов у формі пленарних та секційних засідань, панельних дискусій, майстер-класу, лекцій та презентацій.

З доповідями, виступами та презентаціями виступили більше 150 фахівців, при цьому за три дні проведення Конгресу очно і заочно (у тому числі, за допомогою інтернет-трансляції) в його роботі взяли участь понад 700 осіб.

На пленарних і секційних засіданнях конгресу виступили українські експерти: член Ради Директорів Всесвітньої асоціації медичного права від України, директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України Радмила Гревцова , президент Української медичної асоціації (Всеукраїнського лікарського товариства) Олег Мусій , голова правління ВГО « Українська медико-правова асоціація»  Зоряна Черненко , партнер Медико-правовий консалтингової компанії "Yurkraft Medical" Андрій Кершис , керівник приватного юридичного підприємства «Полакр» Михайло Бєлкін .

Прозвучали вітальні слова від Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації, Юридичного факультету МДУ імені М.В. Ломоносова, Всесвітньої асоціації медичного права, Федерального союзу адвокатів Росії, Спілки адвокатів України, Союзу юристів України.

Вітаючи присутніх в перший день конгресу в будівлі НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології, його керівник, президент Національної медичної палати Росії, професор Леонід Рошаль , зазначив нагальну потребу в належному правовому регулюванні медичної діяльності. Однак, за його словами, розвиток охороноздоровчого права важливий не тільки для медпрацівників і юристів. Безсумнівну користь від цього отримають і пацієнти, адже лікарі працюють саме для них.

Серед основних тем, що обговорювалися на Міжнародному конгресі, були перспективи розвитку охороноздоровчого права, організаційно-юридичні питання реформ і перетворень, які проводяться в системах охорони здоров'я держав-членів СНД та східноєвропейських країн, шляхи впровадження лікарського самоврядування, професійні стандарти надання правової допомоги у сфері охорони здоров'я, юридичні проблеми забезпечення належної якості медичної допомоги, способи врегулювання спорів, що виникають у зв'язку з її наданням, і багато інших.

У вступній доповіді професор Ігор Яртих , перший віце-президент Федерального союзу адвокатів Росії, акцентував увагу учасників на необхідності консолідації фахівців сфери охорони здоров'я, права і управління. Така консолідація буде сприяти розвитку взаєморозуміння і взаємодії між представниками цих професій, а значить і поліпшення якості медичної допомоги та юридичного супроводу її надання.

Президент Міжнародного конгресу, професор Юрій Сергєєв , який очолює Національну асоціацію медичного права Росії і завідувач кафедри медичного права Першого Московського державного медичного університету ім. І.М. Сеченова, присвятив свою доповідь сучасному стану та перспективам розвитку медичного права в Російській Федерації, приділивши особливу увагу заходам з підготовки медпрацівників, які знають правові вимоги до надання медичної допомоги та орієнтованих на їх виконання.

Рой Беран , Генеральний секретар Всесвітньої асоціації медичного права, професор і лікар з багаторічною практикою (Австралія), поділився з присутніми своїми поглядами на проблеми та перспективи розвитку медицини і права в 21 столітті. Серед питань, які опинилися на порядку денному, він відзначив посилення взаємодії між політикою, релігією, медициною і правом, особливо у вирішенні біоетичних питань, захист персональних даних у зв'язку із здійсненням біомедичної діяльності та багато інших.

Радмила Гревцова , адвокат, директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, президент ВГО «Українська медико-правова асоціація», звернула увагу на досягнення та проблеми, наявні в законодавчому регулюванні біомедицини, правозастосовчій практиці, а також науці та освіті України, зіставивши їх з європейськими тенденціями.

Віце-президент Східноєвропейської асоціації медичного права, партнер Консалтингової компанії «Достал і Достал» Онджей Достал на прикладі Чеської Республіки розповів про досягнення і уроки реформування системи охорони здоров'я. Президент Української медичної асоціації Олег Мусій наголосив на необхідності впровадження лікарського самоврядування. Учасники обмінялися інформацією і думками про те, в яких формах воно здійснюється в різних країнах і які з них оптимальні для пострадянського простору. Член лікарської палати Німеччини Олексій Резніков розповів про те, що в Німеччині при отриманні дозволу на лікарську діяльність лікар повинен в обов'язковому порядку стати членом однієї з палат, яка не тільки здійснює щодо своїх членів дисциплінарні функції, але сприяє підвищенню кваліфікації і т.д.

Виконавчий віце-президент Всесвітньої асоціації медичного права, доцент університетів Хайфи і Цфата (Ізраїль), адвокат Орен Асман зупинився на впливі, який чинять на здійснення біомедичної діяльності та розвиток охороноздоровчого права, засоби масової інформації. Як зазначив доповідач, сучасні ЗМІ значною мірою можуть сприяти інформуванню пацієнта про його права, залученню його в процес прийняття рішення про своє здоров'я. У той же час нерідко ЗМІ викликають невиправданий страх перед зверненням за медичною допомогою, недовіру до системи охорони здоров'я та медичних працівників. Тому особливого значення набуває дотримання етичних стандартів, підвищення рівня медико-правової освіченості журналістів, і при необхідності, використання юридичних засобів захисту ділової репутації.

Цікавим була доповідь партнера київського офісу Консалтингової компанії «Yurkraft medical» Андрія Кершиса , присвячена захисту ділової репутації фармацевтичних компаній і приватних медичних закладів в Україні. Він звернув увагу на актуалізацію питань захисту ділової репутації фармацевтичних компаній і приватних ЛПУ при поширенні інформації в мережі Інтернет та використанні соціальних мереж. Особливо важливими питання правового захисту ділової репутації є у випадку, коли автор негативної інформації про компанію або лікаря не відомий, а сайт загальнодоступний. Була надана інформація про правозастосовчій практиці України та позиції Пленуму Верховного суду України з даних питань.

Чимало уваги було приділено інформованої згоди (згоді на медичне втручання), яке залишається однією з найбільш актуальних етико-правових проблем здійснення медичної діяльності.

Своїм поглядом на нього поділився віце-президент Всесвітньої асоціації медичного права, адвокат Бразилії і Португалії Едуардо Дантас . Як підкреслив доповідач, «сьогодні пацієнти все частіше відмовляються від запропонованих їм медичних втручань. На жаль, нерідко таке рішення приймають саме ті пацієнти, яким медичне втручання найпотрібніше». Тому, надзвичайно важливим стає належне інформування пацієнта про медичне втручання, існуючі альтернативи та можливі наслідки будь-якого з обраних пацієнтом варіантів поведінки.

Надзвичайно цікавим виявилася доповідь ректора Університету ім. Св. Цариці Тамари, голови Департаменту охорони здоров'я Грузинської Патріархії, доктора медичних наук архімандрита Адама (Ахаладзе) «Біоетика штучної репродукції людини: сурогатна парадигма сім'ї». «Сурогатне материнство вже поставило людство перед безліччю проблем, дилем, парадоксів і колізій», - зазначив архімандрит Адам. Він застеріг від прагматичного, утилітарного ставлення до людського життя, материнства, сім'ї.

Адвокат з Бразилії Вашингтон Фонсека присвятив свій виступ етичним і правовим проблемам закінчення життя людини, поставивши чимало складних питань, що стосуються евтаназії і ортотаназіі. Він звернув увагу на категоричну неприйнятність «права на вбивство» термінальних хворих, яке в тих чи інших формах намагаються легалізувати в сучасному суспільстві.

Великої уваги на Міжнародному конгресі було приділено питанням юридичної відповідальності за неналежне лікування.

Наталія Лойко , адвокат із Польщі, юрист міжнародної юридичної компанії «Baker & McKenzie», розповіла новий для Польщі позасудових механізмах відшкодування шкоди, заподіяної пацієнтові в зв'язку наданням медичної допомоги. Як відомо, фінансові та часові витрати, а також необхідність виконання всіх процедурних вимог, нерідко зменшують шанси пацієнтів домогтися відшкодування в судовому порядку. З нинішнього року в Польщі почали діяти регіональні комісії, що складаються з медичних працівників та юристів, завданням яких стало встановлення події, що є підставою для виплати відшкодування пацієнту. Якщо така подія встановлено, страхова компанія зобов'язана запропонувати пацієнтові суму відшкодування у передбачених законодавством межах. І хоча це нововведення піддається критиці, в ньому є чимало позитивних моментів.

Види претензій, що пред'являються пацієнтами, і практику їх задоволення проаналізував і адвокат Шефер-Гельца з Німеччини.

Цікавою була доповідь професора кафедри криміналістики юридичного факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова Ірини Перепечіной . Згідно з наведеною нею статистикою, в Росії лише одиниці медпрацівників засуджені за вчинення злочинів проти життя та здоров'я з необережною формою вини. Необхідний аналіз та вдосконалення відповідної слідчої та судової практики.

Обговорення теми продовжилося на секції «Проблеми забезпечення належної якості медичної допомоги і проведення судово-медичної експертизи», робота якої була надзвичайно насиченою.

Змістовні доповіді прозвучали і на паралельній секції «Актуальні правові проблеми здійснення медичної і фармацевтичної діяльності». Так, наприклад, цікавою була доповідь «Етичні та правові питання проведення клінічних випробувань лікарських засобів», зроблений Оленою Маценко , що представляє ГБОУ ВПО «Північно-західний державний медичний університет імені І.І. Мечникова» Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації. У доповіді було зроблено акцент на великій кількості прогалин та декларативний характер деяких норм, що регламентують клінічні випробування. Особливу увагу доповідач звернула на проблеми, що виникають у разі застосування так званої «дворівневої» моделі, тобто укладання договорів між компанією, що організує клінічні дослідження, медичною організацією і головним дослідником як фізичною особою. На закінчення було висловлено пропозицію про необхідність розробки та внесення в чинне законодавство цілого комплексу правових норм, які б корелювали між собою і встановлюли абсолютну прозорість і легітимність договірного регулювання клінічних досліджень в Російській Федерації.

Учасники отримали можливість по-новому поглянути на існуючі проблеми, заслухавши доповіді, що прозвучали на секції «Врегулювання спорів, що виникають у зв'язку з наданням медичної допомоги». Гарячі дискусії розгорнулися на секції «Біоетика і охороноздоровче право: актуальні проблеми». Учасникам дуже запам'яталися виступи архімандрита Адама (Ахаладзе) , професора, завідувача кафедрою біомедичної етики Російського національного дослідницького медичного університету імені М. І. Пирогова Ірини Силуянової і багатьох інших.

Учасники конгресу не обійшли увагою і питання медико-правової освіти, яким була присвячена секція «Освіта і підвищення кваліфікації в області охороноздоровчого права». Цікавою була доповідь доцента Казанського державного медичного університету Ігоря Максимова , в якому він розповів про шляхи підвищення правової грамотності фахівців-медиків в області охороноздоровчого права. Досвідом викладання дисциплін медико-правової спрямованості в Україні поділилася голова правління Української медико-правової асоціації, старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Зоряна Черненко .

Панельна дискусія «Стандартизація професійної діяльності фахівців в області охороноздоровчого права: проблеми і перспективи», модераторами якої виступили голова правління НП «Об'єднання учасників професійної діяльності у сфері охорони здоров'я», завідувач кафедри Російського нового університету Борис Муслов і партнер Консалтингової компанії «Достал і Достал» Онджей Достал , підтвердила необхідність такої стандартизації. Як і все нове, охороноздоровче право привертає до себе перспективно мислячих, висококваліфікованих спеціалістів. На жаль, зустрічаються і люди, чиї непрофесійні або неетичні дії підривають імідж медико-правової спеціалізації. А в сфері, де взаємодіють фахівці, «шлюб» яких обходиться дорожче всього (медики і юристи), це просто неприпустимо. Тому присутні підтримали ідею розробки Етичного кодексу фахівця у сфері охороноздоровчого права.

Учасникам також було презентовано ініціативи Національної медичної палати Росії, Об'єднання учасників професійної діяльності у сфері охорони здоров'я «Право в охороні здоров'я», Освітнього комітету Всесвітньої асоціації медичного права.

Міжнародний конгрес став платформою для обговорення глобальних і конкретних проблем охороноздоровчого права і вніс значний внесок у консолідацію медичної і юридичної громадськості країн СНД і Східної Європи.

На завершення роботи Міжнародного конгресу учасники прийняли резолюцію, якою визначили основні напрямки взаємодії на найближчі два роки.

За матеріалами прес-служби Конгресу