Підсумки конференції
«
Сучасний погляд на проблему невиношування вагітності, передчасні пологи та виходжування глибоко недоношених дітей
»
5 жовтня 2012 року
МОЗ України, ГУОЗ м. Києва, Київський міський перинатальний центр та Громадська організація соціальних інформаційних ініціатив «ПРОСВІТА» провели науково-практичну конференцію на тему «
Сучасний погляд на проблему невиношування вагітності, передчасні пологи та виходжування глибоко недоношених дітей
» з онлайн-трансляцією на порталі
.
Практикуючі лікарі акушери-гінекологи та неонатологи, головні лікарі пологових будинків та перинатальних центрів зібралися в конференц-залі на базі КМПЦ, щоб обговорити актуальні питання етіології, патогенезу та лікування передчасних пологів (ПП), сучасні технології виходжування недоношених дітей, а також організацію роботи перинатального центру на прикладі КМПЦ.
Відкрили конференцію привітальними словами головний акушер-гінеколог МОЗ України професор
Камінський В’ячеслав Володимирович
та завідуючий кафедри акушерства і гінекології № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця професор
Венцківський Борис Михайлович
. Загальний напрямок сучасної акушерсько-гінекологічної допомоги визначає пріоритетом запобігання народження недоношених дітей, тобто профілактику передчасних пологів. Тому Україна обрала курс на створення сучасних перинатальних центрів. Професор Камінський відзначив, що Перинатальний центр, що був організований на базі пологового будинку № 7 м. Києва, і в якому зібралися делегати конференції, є провідним перинатальним закладом в Україні.
Першу доповідь на тему «Передчасні пологи: сучасні погляди на профілактику та лікування» зробив
Лакатош Володимир Павлович
, професор кафедри акушерства і гінекології № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця. На початку своєї доповіді він навів міжнародну статистику з передчасних пологів та показав місце, яке в ній посідає Україна. Звісно, нам є над чим працювати, щоб покращити показники частоти та кількості передчасних пологів в нашій країні. Далі професор Лакатош навів доказові дані щодо застосування різних схем лікування та застосування лікарських препаратів, враховуючи міжнародні рекомендації.
Вікторія Володимирівна Біла
, головний лікар Київського міського перинатального центу, розказала присутнім про індикатори якості організації роботи перинатального центру м. Києва. Вікторія Володимирівна показала переваги та недоліки існуючої системи надання медичної допомоги жінкам та дітям в м. Києві, які послугували передумовою реформування полового будинку в перинатальний центр. Також пані Біла відзначила, що з кожним роком кількість ПП в Україні збільшується, тому новостворений перинатальний центр має за мету покращити результати ведення ПП та виходжування недоношених дітей, в тому числі новонароджених з критично низькою масою тіла.
Актуальність проблеми передчасних пологів також підкреслила у своїй доповіді
Венцківська Ірина Борисівна
, професор кафедри акушерства і гінекології № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця. Ірина Борисівна наголосила, що ця проблема є дійсно глобальною та потребує системного підходу до патогенетичної терапії у разі загрози передчасних пологів. За даними ВООЗ частота ПП складає 15-27% від загальної кількості вагітностей. Професор Венцківська пояснила які схеми лікування треба застосовувати вагітним з вогнищами гострих інфекцій та вагітним з клінічними і субклінічними проявами тромбофілічного стану.
Олена Федорівна Майданник
, лікар акушер-гінеколог, перинатальний психолог, зав. приймального відділення КМПЦ розповіла слухачам про роль стресу і підвищених психоемоційних навантажень у виникненні змін нейроендокриноімунного гомеостазу у разі загрози ПП. Прискорений темп сучасного життя, при якому людина еволюціонує повільніше ніж створені нею умови, формує стан хронічного стресу, що згідно досліджень, грає далеко не останню роль в ґенезі ПП. Саме тому призначення ефективної етіопатогенетичної терапії та визначення основного провокуючого чинника на стадії загрози передчасних пологів може забезпечити пролонгацію вагітності до терміну пологів без негативних наслідків для матері та плоду.
Стратифікація ризику передчасних пологів: від теорії до практики. З такою темою виступила
Давидова Юлія
Володимирівна
,
завідуюча акушерським відділенням екстрагенітальної патології та постнатальної реабілітації Інституту ПАГ АМН України. Стратифікація у буквальному перекладі з грецької означає «розшарування». Тобто під стратифікацією ризиків в акушерстві передбачається виділення груп жінок, вагітність та пологи яких можуть ускладнитися акушерською чи екстрагенітальною патологією чи порушенням життєдіяльності плоду та направити пацієнтку в лікувальний заклад з відповідним рівнем надання перинатальної допомоги згідно принципів регіоналізації перинатальної допомоги в Україні, що були прийняті у 2012 р., надати спеціалізовану допомогу у разі виникнення ПП та мінімізувати наслідки невиношування для матері і новонародженого.
Про комплексну діагностику причин переривання вагітності в І і ІІ триместрах з метою профілактики невиношування говорила
Владикіна Наталія Володимирівна
, лікар акушер-гінеколог, медичний генетик, член Української асоціації репродуктивної медицини та Російської асоціації репродукції людини. Наталія Володимирівна наголосила на такій проблемі акушерських патологій як самовільні викидні, частота яких складає близько 20% від всіх бажаних вагітностей, тобто є найбільш поширеною. Характеризуючи причини виникнення цієї патології, лікар підкреслила необхідність комплексного обстеження абортного матеріалу (перш за все аналіз каріотипу) вже при першому перериванні вагітності, що дозволить виявити причини та знизити відсоток невиношування вагітності в подальшому.
Ус Ірина Володимирівна
, лікар акушер-гінеколог Київського міського перинатального центру розповіла про роль тромбофілії у разі невиношування вагітності в пізніх термінах. До причин невиношування вагітності відносяться: інфекції; стрес матері, обумовлений екстрагенітальними патологіями, ускладненнями вагітності чи плацентарною недостатністю; надмірне розтягування матки при багатоводді чи багатоплідності та тромбофілічні порушення. Збільшити ризик тромбофілічних ускладнень в декілька разів може наявність прокоагулянтних поліморфізмів у поєднанні з порушеннями системи згортання крові. Тому тільки після оцінки усіх факторів ризику, включаючи генетичні, можна робити висновки та направляти вагітну на додаткові дослідження та давати практичні рекомендації, що направлені на профілактику тромбофілічних ускладнень.
З доповіддю «Сучасні технології виходжування дітей з малою масою тіла» виступила
Пясецька Наталія Михайлівна,
професор кафедри неонатологіі НМАПО ім. П.Л. Шупика. Доповідь Наталії Михайлівни була побудована на детальному аналізі напрямів діяльності відділень виходжування недоношених дітей та розгляді сучасних технологій, що використовуються при цьому, а саме: клініко-лабораторні , імунологічні, біохімічні, вірусно-бактеріологічні дослідження; альтернативні методи гемотрансфузіонної терапії («безкровна медицина») та перинатальний догляд за методом «Кенгуру».
Валерія Миколаївна Тишкевич
, завідуюча відділенням ІТ новонароджених перинатального центру, головний позаштатний спеціаліст ГУОЗ з неонатології у своїй доповіді перерахувала індикатори якості та безпеки виходжування недоношених дітей в умовах перинатального центру. До цих індикаторів відносяться: профілактика гіпотермії; методи респіраторної стабілізації; проведення штучної вентиляції легень в пологовому залі; терапія сурфактантом; транспортування новонародженого у відділення інтенсивної терапії в спеціальному інкубаторі з монітором стану; створення термонейтрального оточення; неінвазівний моніторинг газового стану крові; ентеральне та парентеральне годування недоношених; профілактика та лікування апное недоношених; профілактика нозомікальних інфекцій, ретинопатії, ВЖК, ПВЛ.
В наш час ефективна інтенсивна терапія та успішне виходжування дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні є одними з найскладніших медичних завдань, рішення яких потребує високої професійної кваліфікації медичного персоналу, адекватного медикаментозного забезпечення та високого технічного оснащення відділень.
Також з доповідями у конференції взяли участь
Загородня Олександра Сергіївна,
асистент кафедри АГ № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця,
Кончаковська Тетяна Валеріївна
, доцент кафедри неонатологіі НМАПО ім. П.Л. Шупика,
Донцова Ольга Віталіївна,
керівник напряму інноваційної діагностики медичної лабораторії «СІНЕВО» та
Туровець Ганна Миколаївна
, головний лікар Сімейного банку Гемафонд.
Засідання конференції пройшло в конструктивній формі. Обговорення питань передчасних пологів та виходжування недоношених дітей викликало зацікавленість не тільки з боку присутніх в залі, а також і серед лікарів, які брали участь в ній шляхом перегляду в онлайн режимі. Дистанційні учасники також ставили запитання за допомогою спеціального чату та отримували на них відповіді наприкінці кожної доповіді.
Особливістю конференцій з онлайн-трансляцією є те, що
кожен з дистанційних учасників, в подальшому може отримати сертифікат загальнодержавного зразка
. Для цього достатньо надати 75% відсотків правильних відповідей на тестові питання по матеріалам конференції, що будуть розміщені на порталі
www.medprosvita.com.ua
після 20 жовтня
разом з відеозаписом конференції.
Організатори висловлюють подяку усім, хто прийняв участь у цьому заході, а також спонсорській підтримці Європейської мережі медичних лабораторій «СІНЕВО», Українській медичній компанії «ФАРМАСКО» та біо-фармацевтичній компанії Феррінг
Фармацевтікалз.
Інформаційний партнер заходу:
Медико-правовий портал "103-law.org.ua"
Автор:
Елена Беденко-Зваридчук
Просмотров (3042)
10.10.2012
Ключевые слова:
невиношування вагітності, передчасні пологи, виходжування глибоко недоношених дітей