Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 16, ст.200)

(Вводиться в дію Постановою ВР N 797-XII від 28.02.91, ВВР, 1991, N 16, ст.201)

(В редакції Закону N 2001-XII від 19.12.91, ВВР, 1992, N 13, ст.178)

(Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-XII від 01.07.92, ВВР, 1992, N 37, ст.543

Декретами

N 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст.76

N 29-93 від 26.03.93, ВВР, 1993, N 20, ст.217

N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281

Законами

N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277

N 3285-XII від 17.06.93, ВВР, 1993, N 29, ст.305

N 3328-XII від 29.06.93, ВВР, 1993, N 32, ст.343

N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111

N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11

N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71

N 230/96-ВР від 06.06.96, ВВР, 1996, N 35, ст.162

N 581/96-ВР від 11.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 45

N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст. 207

N 796/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 21, ст. 109

N 378-XIV від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.59

N 563-XIV від 25.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.174

N 1458-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121 )

( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного

Суду

N 12-рп/2000 від 25.10.2000 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10

N 2399-III від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 27, ст.134

N 2400-III від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.140

N 2638-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44. ст.230

N 3054-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.199

N 429-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87

N 1767-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.445

N 2321-IV від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.181

N 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259

N 2603-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.338

N 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18

N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96

N 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199

N 231-V від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.485

N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66)

( Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 6-рп/2007 від 09.07.2007 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

- зміни діють по 31 грудня 2008 року

N 259-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.232)

( Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )

(Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009)

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. (Преамбулу доповнено абзацом другим згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96)

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета та основні завдання Закону

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:

пріоритету життя та здоров’я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони здоров’я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;

(Абзац третій частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV від 09.02.2006)

соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об’єднань; здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об’єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;

міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров’я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

(Стаття 1 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96)

Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такими зонами є:

1) зона відчуження — це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

(Офіційне тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 2 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2000 від 25.10.2000)

2) зона безумовного (обов’язкового) відселення — це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованог

Издатель: Верховна рада Украины Просмотров (5518) Категория: Для пациентов Тип: закон