Спрашивает:
Медсестра
Наталья
Здравствуйте. Я работаю медсестрой в психоневрологическом диспансере. Нам положено 24 дня основного и 25 дней дополнительного (вредные условия труда) отпуска. У меня ребенок-инвалид до 18 лет. Я пользовалась еще 7 днями дополнительно к отпуску на оздоровление ребенка. В этом году администрация сообщила, что я не могу больше взять 7 дней за ребенка-инвалида, т.к. у меня и так есть 25 дней дополнительного отпуска. Предлагают выбирать или тот или этот. Причем сообщили, что отпуск на ребенка увеличен до 14 дней (ссылаются на какие-то документы). Правомерны ли их действия? Спасибо за ответ |
|
Отвечает:
Елена Беденко-Зваридчук
Здравствуйте, Наталья.
Действие администрации противоречит Закону Украины “Об отпусках”, т.к. ежегодный дополнительный отпуск в связи с вредными условиями труда и социальный отпуск родителям, имеющим ребёнка-инвалида – это два разных вида отпусков! Ниже привожу извлечение из указанного Закона: “ Стаття 20. Порядок надання соціальних відпусток …Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Розділ II ЩОРIЧНI ВIДПУСТКИ Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору… Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається: 1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; 2) працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.” Относительно продолжительности отпуска родителям, имеющим детей-инвалидов (КЗоТ, извлечение): “ Стаття 182-1. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Зазначена у частині першій цієї статті відпустка надається понад щорічні відпустки, передбачені статтями 75 і 76 цього Кодексу, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу.” |