16 липня 2015 року за ініціативи народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Костянтина Яриніча та Першого заступника Міністра охорони здоров’я України Олександри Павленко відбулося засідання «круглого столу» на тему « Проблеми працевлаштування випускників, що навчаються за спеціальностями медичного профілю ».

В заході взяли участь народні депутати України, представники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, міжнародних, профспілкових та громадських організацій, керівники та студенти вищих медичних навчальних закладів.

Темою обговорення круглого столу стали проблемні питання працевлаштування та обов’язкового трирічного відпрацювання випускниками медичних ВНЗ, які отримали вищу освіту за кошти місцевого або державного бюджету.

За результатами засідання круглого столу ухвалено Резолюцію.

Донедавна частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» № 1060-XII від 23.05.1991 р. передбачала, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів направляються на роботу і зобов’язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 992 від 22.08.1996 року, затвердивши Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

Пунктами 6, 14 Порядку передбачено, що випускник вищого навчального закладу зобов'язаний відпрацювати у замовника  не менше трьох років, а у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Однак, з прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 01.07.2014 р. частину 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» № 1060-XII від 23.05.1991 р. було виключено.

Відтак, норма Закону України «Про освіту» щодо обов’язкового відпрацювання молодим фахівцем, який отримав вищу освіту на підставі державного замовлення, була скасована.

З метою приведення у відповідність із Законом України «Про освіту» своїх нормативно-правових актів Кабінет Міністрів України Постановою від 15.04.2015 р. № 216 вніс зміни до постанови КМУ від 22 серпня 1996 р. № 992, звузивши дію Порядку виключно щодо осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю.
Таким чином, залишивши норму щодо обов’язкового трирічного відпрацювання студентами медичного профілю за направленням, Кабінет Міністрів України не привів у повну відповідність із Законом України «Про освіту» № 1060-XII Постанову № 992 від 22.08.1996 року.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, існує чітка невідповідність Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року Закону України «Про освіту» та необхідність приведення зазначеної постанови у відповідність до закону України, а саме скасування норми про обов’язкове трирічне відпрацювання випускниками, що навчалися за спеціальностями медичного профілю.

В той же час, необхідно відмітити, що в країні існує значний дефіцит лікарів, особливо у первинній ланці охорони здоров’я. Загалом, ситуація з кадровим забезпеченням медичних закладів з кожним роком погіршується і є одною з основних проблем системи охорони здоров’я.

Так, за даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України станом на 01.01.2014 року в Україні налічувалось 22,5 тис. вакантних посад лікарів. Відсоток укомплектованості закладів охорони здоров’я України лікарями становить 81,7%, з яких працюючих пенсіонерів – 24,6 %. Біля 15 % лікарів – особи перед пенсійного віку. Фактично спостерігається тенденція до старіння працівників галузі охорони здоров’я.

За даними МОЗ України, відсоток укомплектованості лікарями обласних лікарень становить 83,2%, міських - 78,6%, центральних районних лікарень - 77,1%, дільничних - 77,1%, селищних лікарських амбулаторій - 70,5%.

Необхідно відмітити і проблему територіально асиметричного розподілу лікарів, середнього й молодшого медичного персоналу за регіонами країни, що зумовлений відмінностями в соціально-економічному потенціалі регіонів та пріоритетах розвитку галузей національної економіки.

Так, станом на 01.01.2014 року найнижчий рівень укомплектованості штатних лікарських посад фізичними особами-лікарями зафіксований в Кіровоградській (69,32 %), Миколаївській (71,47 %) та Київській (72,28 %) областях. В той час, як в Чернівецькій області даний показник становив 107,65 %, Львівській – 104,88 %, Івано-Франківській – 103,35 %, що свідчить про слабкість державного впливу на регіональні процеси кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я.

При цьому, стаття 49 Конституції України гарантує кожному право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

На жаль, в сьогоднішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для того, щоб заохотити молодих лікарів до роботи, особливо в сільській місцевості, які б забезпечили дане медичне обслуговування для громадян: мова йде насамперед про неможливість надати молодим спеціалістам гідної оплати праці, житла, службового автомобіля тощо. Сьогодні проблема кадрового дефіциту залишається однією з основних проблем галузі охорони здоров’я, що, в свою чергу, не дозволяє забезпечити рівний доступ всіх членів суспільства до медичних послуг високої якості.

Саме тому скасування державного розподілу випускників медичного профілю без перехідного періоду матиме негативний вплив на якість надання медичних послуг та може бути наслідком ще більшого погіршення ситуації з забезпеченням медичних закладів спеціалістами.

Відтак, актуальним й важливим є створення усіх можливих умов для притоку лікарів та вжиття заходів для закріплення тих фахівців та кадрів середніх й молодших медичних спеціалістів, які уже працюють в медичних установах. До створення та забезпечення таких умов молодим спеціалістам, особливо первинної ланки, видається очевидним збереження на перехідний період процедури розподілу випускників медичних ВНЗ.

При цьому, процедуру державного розподілу необхідно удосконалювати, адже вона приховує в собі можливості для корупції. Першочерговим заходом в цьому напрямі повинно стати відкриття та надання громадськості доступу до наявних вакантних посад медичного профілю по регіонах країни. Удосконалювати потрібно й так званий «перехресний» розподіл радянського зразка, коли випускника ВНЗ з однієї області направляють в іншу, віддалену, і навпаки. Вирішенню потребує питання щодо надання рівних прав студентам медичного профілю в працевлаштуванні, незалежно від форми оплати навчання: бюджетної чи контрактної.

Під час перехідного періоду ключовою умовою існування державного розподілу випускників медичного профілю є запровадження електронної системи розподілу (працевлаштування) та відкриті реєстри: з одного боку, студентів-випускників (залежно від рейтингового показника), з іншого – достовірний та повний реєстр вакантних місць по всіх регіонах країни, без можливості приховування такої інформації чи неповного її розкриття.

В такому випадку студенти матимуть змогу ознайомитися з реальними заявками, що надійшли на розподіл, порівняти заробітні плати, що пропонуються за тим чи іншим місцем роботи та перевірити, які соціально-побутові умови надаються випускнику. При цьому, розподіл випускників повинен здійснюватися за участю студентських профспілок та органів студентського самоврядування, які повинні максимально сприяти випускникам під час їх розподілу та контролювати, щоб умови, які пропонуються випускникам були комфортними та дотримані в повному обсязі.

Загалом, процес переходу від примусового до добровільного розподілу повинен бути синхронізований з адміністративно-територіальною реформою, реформою медицини, в тому числі з запровадженням страхової медицини, та реформою вищої освіти, що наразі відбувається в країні.

В контексті реформи охорони здоров’я, при впровадженні принципу бюджетного фінансування, за якого «гроші йдуть за пацієнтом» та автономізації медичних установ з наданням їм повної самостійності у прийнятті рішень щодо джерел залучення та напрямів використання фінансового ресурсу, держава повинна відмовитися від використання примусу при вирішенні кадрового питання галузі.

В умовах реформування галузі охорони здоров’я, для успішної кадрової політики повинні стати  належний соціальний захист та гідна оплата праці молодих спеціалістів-медиків. Для цього потрібно максимально розвивати систему місцевих стимулів та надати максимальну свободу для державних й комунальних закладів охорони здоров’я, прийнявши відповідні зміни до бюджетного законодавства.

При такій ситуації медичні заклади самі боротимуться за хорошого спеціаліста, а не чекатимуть, допоки їм пришлють кого-небудь. А випускник за результатами рейтингового показника, матиме змогу подати документи на конкурс одразу у декілька лікувальних закладів, залежно від його вподобань та умов, які йому пропонуються. Тобто, необхідна конкуренція, з одного боку, між студентами з їх рейтингом та бажанням щодо місця роботи, а з іншого, між роботодавцями, які зацікавлені у отриманні спеціаліста.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

Відповідно до п. б) ч.1 ст. 1 Конвенції про скасування примусової праці № 105 прийнятої 40 сесією Генеральної конференції Міжнародної організації праці  25  червня  1957  року та ратифікованої Законом України N 2021-III від 5 жовтня 2000 року Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується скасувати примусову або обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми: як метод мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За результатами опитування 5339 студентів вищих медичних навчальних закладів щодо підтримки норми обов’язкового трирічного відпрацювання випускниками медичних вузів, що навчалися за кошти державного або місцевого бюджетів, проведеного Всеукраїнською молодіжною асоціацією студентів-медиків, 56,2 % опитаних висловилися, що дана норма є несправедливою, її необхідно скасувати; 31 % частково підтримали обов’язкове відпрацювання при умові забезпечення відповідного соціального пакету; 8,3 % - цілком підтримали; 4,5 % - байдуже.

З огляду на викладене, заслухавши виступи та пропозиції народних депутатів України, представників Міністерства охорони здоров’я України, студентських профспілкових організацій, керівників та студентів вищих медичних навчальних закладів, запрошених до участі представників громадськості, для забезпечення невідкладних заходів щодо вирішення проблеми працевлаштування випускників, що навчаються за спеціальностями медичного профілю, учасники круглого столу вирішили РЕКОМЕНДУВАТИ:

1.  Міністерству охорони здоров’я України:

1.1.  Створити експертну робочу групу при Міністерстві охорони здоров’я України (з залученням фахівців та юристів Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, представників громадської ради при даних Міністерствах, народних депутатів України, представників студентських профспілок та органів студентського самоврядування, керівництва медичних ВНЗ, учасників круглого столу) з розробки та прийняття як нормативно-правового акту Програми переходу від примусового державного розподілу випускників вищих навчальних закладів, що навчалися за спеціальностями медичного профілю, до їх зацікавленості у виборі місця роботи (далі - Програма ).

1.2.  Звернутися до країн Європейського Союзу, міжнародних донорських організацій щодо розгляду можливості надання фінансової підтримки для імплементації Програми з метою забезпечення молодих спеціалістів належними умовами (стимулами) праці європейського стандарту, в першу чергу, в сільській місцевості: соціальний пакет, житлово-побутові умови, умови роботи, конкурентна заробітна плата, пільги тощо.

1.3.  Розглянути можливість щодо збільшення бюджетного фінансування даної Програми.

1.4.  Запросити фахівців країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Канади для обміну досвідом та наданні технічної допомоги й підтримки у впровадженні електронної системи розподілу (працевлаштування) студентів, на кшталт електронної системи MATCH.

1.5.  Дати доручення обласним та районним підрозділам охорони здоров’я щороку оприлюднювати на своїй офіційних веб-ресурсах в мережі Інтернет та в місцевих засобах масової інформації реєстр вакантних посад медичного профілю, а також розміщувати зведений реєстр по всій країні на сайті Міністерства охорони здоров’я України. Міністерству охорони здоров’я України здійснювати контроль за повнотою та достовірністю даного реєстру.

1.6.  Розробити та затвердити примірник Угоди про працевлаштування випускників (далі - Угода ), чітко визначивши умови працевлаштування випускників, які направлятимуться на роботу, гарантій забезпечення їм соціального пакету та його обсягу, причин, за яких випускник матиме право в односторонньому випадку розірвати Угоду, порядок відшкодування випускниками до державного бюджету вартості навчання у разі порушення ними умов угоди щодо працевлаштування, сторін, що підписуватимуть Угоду та інші істотні умови Угоди.

Учасники круглого столу

«Проблеми працевлаштування випускників, що навчаються за спеціальностями медичного профілю»

1. Яриніч Костянтин Володимирович – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
2. Павленко Олександра Сергіївна – Перший заступник Міністра охорони здоров’я України
3. Арістов Вадим – член Громадської ради при МОЗ України
4. Беденко-Зваридчук Олена – голова Комітету з медичного права АПУ
5. Бруніцький Сергій – член Ради Голів Вільної профспілки медичних працівників України
6. Гончар Євгеній – лікар-інтерн НМУ ім. О.О.Богомольця, громадський активіст
7. Горбасенко Ігор – голова журналістської асоціації «Здоров'я без кордонів»
8. Григоровська Світлана – начальник відділу управління керівними кадрами департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки
9. Досенко Віктор – професор, д.мед.н. Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України
10. Кекух Дмитро – помічник - консультант народного депутата України
11. Козін Сергій Васильович - управління комунікацій з державними установами та громадськістю
12. Мелкумян Гарік – голова ГО «Всеукраїнська молодіжна асоціація студентів-медиків»
13. Молодій Володимир – член Ради Голів Вільної профспілки медичних працівників України
14. Островка Еріх – помічник - консультант народного депутата України
15. Панасенко Олег – президент Вільної профспілки медичних працівників України
16. Петрова Катерина – начальник відділу медичних та фармацевтичних кадрів департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки
17. Півень Анастасія - студент НМУ ім. О.О.Богомольця, громадський активіст
18. Романюк Юрій – клінічний ординатор, громадський активіст
19. Руденко Віталій – голова громадського руху «Українці проти туберкульозу»
20. Семиволос Андрій – радник Міністра охорони здоров’я
21. Сисоєва Світлана – лікар загальної практики - сімейної медицини, завідувач амбулаторією
22. Стефанська Наталія – лікар загальної практики - сімейної медицини, громадський активіст
23. Стеценко Олександр – студент НМУ ім. О.О.Богомольця, громадський активіст
24. Тачинська Тамара – член експертної ради ГО «Медичний контроль»
25. Тихонов Володимир – член ГО «Медичний контроль»
26. Толстанов Олександр – проректор з навчальної роботи НМАПО ім. П.Л. Шупика
27. Фарятьєва Ольга – головний спеціаліст Юридичного департаменту МОН України
28. Хлистун Валентина – член Ради Голів Вільної профспілки медичних працівників України

Добавить коментарий