Категория: Организация медицинского бизнеса | Комментировать |
Я присягаюся Апполоном-лікарем,
Ескулапом, Гігією і Панацеєю… що б я не бачив,
що б я не чув при спілкуванні з людьми при виконанні
своїх обов’язків, я буду мовчати про те, чого не слід
розголошувати і вважаю мовчання своїм обов’язком
Клятва Гіппократу
Давно визнано, що медична діяльність має свої особливості, а саме поняття “лікарської таємниці” – найважливіше поняття медичної деонтології. Специфічність лікарської таємниці полягає в тому, що вона є юридично охоронювальною, а її розголошення тягне за собою певний вид юридичної відповідальності (цивільно-правову, дисциплінарну або кримінальну).
Лікарська таємниця визнана на законодавчому рівні поряд із адвокатською або нотаріальною і є умовою зрозумілою та природною при візиті лікаря. У п.1 ч.1 ст. 69 КПК зазначено: не можуть бути допитані як свідки лікарі – з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;- а у п.2 ч.1 ст. 51 ЦПК говориться: не підлягають допиту як свідки особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем.
То все ж таки, що таке лікарська таємниця та які її складові?
Медична інформація - відомості про факт звернення за медичною консультацією / допомогою, стан здоров’я пацієнта і медичну допомогу, що надається йому, включаючи дані про наявність захворювання, його діагноз, наступний прогноз, способи діагностики, лікування і профілактики, ризики, пов’язані з медичним втручанням, інші дані медичного характеру.
На жаль, законодавець донині не дав чіткого визначення поняття “лікарської таємниці”.
Аналізуючи Національне законодавство: ЦК (ст. 285, 286) та Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. 39, 40), - можна виділити категорії інформації про пацієнта, які складають лікарську таємницю. А саме:
• факт та привід звернення за медичною допомогою;
• стан здоров’я та захворювання пацієнта;
• факт медичного огляду та його результати;
• інтимне та сімейне життя пацієнта;
• інші відомості, які отримані під час обстеження та лікування.
В коментарях до ст. 145 Кримінального Кодексу України визначено відповідальність щодо розголошення лікарської таємниці - відповідним чином задокументованої інформації про факт звернення за медичною допомогою, медичний огляд та його результати, інтимне чи сімейне життя пацієнта, - особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки (наприклад, самогубство, загострення захворюваннь в зв’язку з психо-емоційним перенапруженням, хвилюванням).
Особи, що мають або можуть мати доступ до медичної інформації:
- медичні працівники (лікарі, медичні сестри, консультанти тощо);
- законні представники (батьки, діти, адвокат тощо);
- довірені особи (наприклад, друзі);
- співробітники правоохоронних органів (слідчий, прокурор, суддя тощо);
- співробітники соціальних служб (наприклад, захисту прав дитини тощо);
- особистий психолог;
- працівники засобів масової інформації (журналісти) тощо.
Таким чином, медична (лікарська) таємниця - відомості про пацієнта, що не підлягають розголошенню, включаючи факт звернення за медичною допомогою, діагноз й інші дані про стан здоров'я й особливості приватного життя, отримані в результаті лікування чи/й обстеження.
Добавить коментарий |