"Добра в цьому світі більше і все-таки воно перемагає": інтерв’ю з кращою медсестрою Івано-франківщини Наталією Ружило


Ружило Наталія Степанівна , головна медична сестра Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, лауреат Національної Медичної Премії 2012 року у номінації «Середній медичний персонал»


Наталіє Степанівно, де взяло витоки Ваше бажання, а згодом й рішення стати медичним працівником?
З задоволенням про це розповім. З шкільних років мене цікавило усе, що відбувається в природі, особливо сільське господарство. Я посилено вивчала біологію, брала участь в абсолютно усіх учнівських олімпіадах та змаганнях з цього предмету. Думала, що вступатиму до ВНЗ, де біологія - профільний предмет, однак у 9-му класі раптово захворіла. Так я потрапила до лікарні, де проходила стаціонарне лікування від гострого пієлонефриту. Побачене в межах цього лікувально-профілактичного закладу мене по-хорошому вразило і здивувало. У день виписки з лікарні я вже точно знала, що хочу стати медичною сестрою, а вже через місяць успішно здала вступні іспити до Івано-Франківського базового медичного училища, ставши у свої неповних 15 років повноцінною студенткою.

Як складалось Ваше професійне становлення після закінчення училища? Чи не задумувались над перекваліфікацією?
Після закінчення навчання я почала працювати перев’язувальною медсестрою ЛОР-відділення обласної клінічної лікарні і продовжила навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка. У 1999 році здобула додаткову спеціалізацію біолога, викладача біології та хімії. Очевидно, за цей час у роботі проявила лідерські здібності, бо невдовзі мені запропонували посаду старшої медсестри, а через декілька років – й посаду головної медичної сестри лікарні.

Тобто думок про перекваліфікацію не було?
Не зовсім. За 13 років роботи головною медичною сестрою, я зрозуміла, що більше хотіла б бути практикуючим лікарем. Такі думки були породженням моєї природної цікавості до цього нового. Можливо, тому я й досі намагаюсь активно розвиватись. У 2006 році я закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом, отримавши диплом менеджера медицини та фармації, а згодом і Львівський державний медичний коледж, де стала бакалавром сестринської справи.

Чи став Вам у нагоді диплом педагога?
Певною мірою, адже одночасно із роботою у лікарні я займаюся й педагогічною діяльністю. Працюю викладачем сестринської справи в Івано-Франківському національному медичному університеті та Івано-Франківському базовому медичному коледжі. Разом із цим, керую курсами підвищення кваліфікації для головних та старших медичних сестер.

Якими принципами керуєтесь під час щоденного виконання своїх професійних обов’язків?
Вважаю, що кожна людина у своїй щоденній поведінці та вчинках повинна керуватися Божими настановами. У цей непростий для всіх нас час достатньо складно не втратити людяності, якою в першу чергу повинні володіти спеціалісти сфери охорони здоров'я. Про людяність як найголовнішу рису характеру я пам’ятаю під час щоденного виконання своїх професійних обов’язків, а також вимагаю її проявів у своїх підлеглих. У традиціях любові та розуміння ближнього свого виховую й доньку, яка наразі є студенткою 3-го курсу медичного факультету. Переконана, якби медики щоденно ставили себе на місце пацієнтів, то довкола було б значно менше людського болю та страждань.

Продовжуючи тему характеристик, розкажіть, якою, на Вашу думку,  повинна бути хороша медична сестра?
Вона повинна бути грамотним та кваліфікованим працівником, у якому людяність та милосердя є ведучими рисами характеру.

Чи могли б назвати себе медиком, який веде здоровий спосіб життя?
Так. Рухової активності у моєму житті більш ніж достатньо, адже я по декілька разів на день роблю обходи усіх відділень лікарні, територія якої є достатньо великою. Окрім цього, я дуже люблю свій рідний край, де гори, річки, тому будь-яку вільну хвилину намагаюсь заповнити активним відпочинком на природі.

Хто, особисто для Вас, є людиною, гідною наслідування?
Також людиною для мене завжди була мама, вчитель початкових класів, мудрість, доброта і справедливість якої супроводжує мене завжди.

Ви зазначали, що знаходитесь у постійному розвитку. А чим займаєтесь наразі?
Основну увагу приділяю підвищенню професійного рівня медичних сестер. Більша половина з числа старших медичних сестер структурних підрозділів нашої лікарні закінчили Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю менеджер з медицини та фармації. 328 молодших спеціалістів з медичною освітою навчаються у вищих навчальних закладах, або вже отримали вищу освіту, як правило, за спеціальністю психолог, біолог, фармацевт. За моєї безпосередньої участі, зі старшими медсестрами проводиться велика робота для підвищення їх професійного рівня, а також виховна робота у колі середньої ланки медичних працівників обласної клінічної лікарні, число яких сягає понад 800 осіб.

Наталіє Степанівно, у 2012 році Ви були удостоєні звання лауреата Національної Медичної Премії. Цій події передувало отримання Вами й багатьох інших відзнак, дипломів та подяк. Розкажіть про це детальніше, будь ласка.
За 20-ти річний стаж роботи в лікарні мене неодноразово нагороджували грамотами Головного управління обласної державної адміністрації, голови обласної ради та облдержадміністрації (2007), Міністерства охорони здоров’я України (2004, 2010 роки). За активну громадянську позицію та вагомий внесок у розвиток первинної профспілкової організації я була нагороджена й грамотою Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров’я України.

Чи стала для Вас несподіванкою перемога у такому авторитетному конкурсі?
Навіть більше, я б сказала, що це стало для мене величезним сюрпризом, якого я аж ніяк не очікувала. Вважаю що ця нагорода – це заслуга всього середнього та молодшого медичного персоналу Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Адже саме він загалом та кожен його учасник зокрема дають мені можливість працювати на посаді головної медичної сестри, дотримуються вимог, виконують завдання, які я ставлю перед ними та підтверджують мої переконання, що добра в цьому світі більше і все-таки воно перемагає. Додатково хотіла б висловити свою величезну вдячність усім організаторам Національної Медичної Премії за високий рівень проведення святкової церемонії та увагу до нагороджених лауреатів.

Анна Козаченко, прес-служба Національної Медичної Премії

Добавить коментарий